Наші читачі добре знають це ім’я — Микола Сядристий, уні­кальна виставка якого постійно діє в Національному Києво-Печерсь­кому історико-культурному запо­віднику. Торік про нього широко розповіла «Робітнича газета». У тій публікації, зокрема, мовило­ся, що самобутній український майстер-художник із своїми над­тонкими мікромініатюрними ро­ботами обійшов усю планету і що в цьому плані з ним важко змага­тися будь-якому митцеві світу. Його експозицію, яку хтось образ­но назвав «виставкою на долоні», з захопленням дивилися тисячі й тисячі глядачів Токіо і Парижа, Праги і Тампере, Стокгольма і Сіднея, Мадрида та Буенос-Айреса, Москви і Афін, Монреаля і Дал­ласа, Абу-Дабі і Сантьяго, і в ба­гатьох-багатьох інших містах пла­нети. Тільки торік його твори ви­ставлялися в Німеччині та Угор­щині, а також — у Швейцарії з нагоди відкриття тут Днів України.

Фото з іноземної преси

Спершу експозицію побачили мешканці та гості швейцарського міста Берна. На її відкриття у просторому залі Національної біб­ліотеки зібралися державні і гро­мадські діячі, політики, художни­ки, журналісти, працівники по­сольства України в Швейцарії. В урочистій церемонії взяв участь і Микола Сергійович Сядристий.

На влаштованій тут прес-конфе­ренції він тримав справжній «бій» — довелося відповідати на найріз­номанітніші запитання. Видатний український майстер прихопив із собою кілька наших газет із розповідями про його творчість, щоб подарувати їх представникам української діа­спори, спраглим до всього, що відбувається в Україні. «Робітни­ча газета» опинилася у центрі за­гальної уваги. Майстер сказав, що її назву він може вільно на­писати на торці людської воло­сини. Глядачі переконалися в цьому, побачивши під мікроско­пом подібний напис-автограф «Микола Сядристий». Між ін­шим, у ньому стільки ж літер, як і в назві «Робітнича газета». То — найменший у світі напис, виконаний рукою людини. Це не єдина його робота такого плану. На торці волосини Микола Сяд­ристий розташував також вико­наний із золота замок у зібрано­му і розібраному вигляді, а в ін­шій композиції — сім інструмен­тів, якими послуговується у ви­готовленні мікромініатюр.

Диво-митець із Києва, якого нещодавно привітав за його високородний талант сам Папа Римсь­кий, знаний не тільки як творець мікромініатюр, але і як політолог і як автор чудових книг про таєм­ниці мікротехніки, і як поет, і як спортсмен (він був абсолютним чемпіоном Украї­ни з підводного спорту). На прес-конференції у Берні всіх вра­зила широта його уподобань, віль­не володіння інформацією із ба­гатьох галузей знань, філософсь­ка образність мислення. Гучними оплесками зустріли присутні йо­го відповідь на запитання про те, якою йому уявляється Швейца­рія.

На це запитання Сядристий від­повів так:

— Швейцарія мені уявляється у вигляді вродливої жінки, яка спускається з високих альпійсь­ких гір на лижах, і лижі ковза­ють по сліпучих снігах, а іноді — по едельвейсах. Вона поспішає на по­бачення і часто позирає на годин­ник, щоб не запізнитися. А як ві­домо, люди, які часто дивляться на годинник, врешті-решт прихо­дять до думки, що людське жит­тя дуже коротке і його не можна витрачати на політичні ігрища чи побутові дрібниці. І в цьому розу­мінні Швейцарія подає великий приклад багатьом країнам. Нав­коло Швейцарії постійно воюють, а вона робить годинники. Цими словами, до речі, завер­шується велика, на цілу полосу, стаття про творця мініатюрних шедеврів з України у провідній швейцарській газеті «Бунд».

Книги відгуків про творчість Сядристого рясніють словами ти­пу «Перед цим українським май­стром хочеться стати на коліна», «Микола Сядристий — художник з майбутнього», «Це художник,  який обійшов свій час»...

Нині виставка Миколи Сядрис­того демонструється в музеї годин­ників міста Ля-Шо-де-Фон у «За­лі нечутних кроків». Тамтешні га­зети відзначають, що швейцарсь­ким годинникарям буде важко ви­стояти перед творчим подвигом українського майстра, адже у йо­го блискучій експозиції є і най­менший у світі діючий електро­механічний годинник, який він розташував у... оці звичайної баб­ки, виготовленої із золота у нату­ральну величину. «Невидимкам» Миколи Сядрис­того воістину спокій тільки снить­ся. На них чекають Франція та Америка, звідки наш славетний майстер дістав запрошення висту­пити перед студентами універси­тетів цих держав.