Микола Шудря назвав Сядристого людиною з мікроскопічним поглядом на речі й космічним поглядом на світ. А можна означити феномен Сядристого й як мікроскопічне проникнення у світ та космічне бачення речей. Бо він, неперевершений майстер мікромініатюри й глибинний мислитель, бачить у великому найменшу його складову, а в малому бачить велике. У математиці цю самоподібну безліч у цілісності Світової Всеєдності названо — фрактал.

Цей проникливий промінь внутрішнього зору Миколи Сядристого проходить крізь совість — стан душі, в якому людина єднається з людьми й зі світом і судить, карає світове зло.

Протягом 45 років Микола Сергійович Сядристий займається вивченням історичних витоків людиноненависницьких тоталітарних політичних доктрин (фашизму, нацизму, комунізму) та комуно-фашистського терору. Його самостійний, непідвладний політичним догмам погляд на історичний процес забезпечує йому статус незалежного історика. Як історіософ він розкриває тенденції цілого історичного процесу людства.
Кілька років тому вчений підготував на основі архівних документів масштабну викривальну експозицію про комуністичний терор в Україні в ХХ столітті, яка широко експонувалася в нашій країні й за кордоном.

21 січня 2013 року М. Сядристий відкрив у своєму Музеї мікромініатюр у Києво-Печерському заповіднику “Лавра” небачену досі виставку “Історико-політичні витоки комуно-фашистського терору в ХХ столітті — в Україні зокрема”. М. Сядристий як незалежний історик являє новий погляд на історію України — правдивий погляд, що заперечує офіціозні пояснення причин комуністичного терору й голодоморів в Україні.

Вчений незаперечно доводить на документальній основі першоджерел, що Ленін — замовник “остаточного розв’язання селянського питання” через голодоморний геноцид українських селян, які не піддавалися пролетаризації. А Сталін — його виконавець. А здійснював терор і голодоморний геноцид більшовицький криміналітет, породжений зрощенням комуністичної ідеології й криміналу.
Микола Сядристий самотужки опрацював неймовірну кількість документальних свідчень комуно-фашистських злочинів: “Я перемив увесь пісок із політичного пляжу й показав, що лишилося після тих нікчем… А комуно-фашистські злочинці знищили в ХХ столітті 170 млн. людей…”. А що ж кажуть про це офіційні історики? “Офіційна історія — це переважно облудні міфи, що їх створюють продажні історики, політологи, соціологи на замовлення переможців для перетворення нації чи цілої держави в покірний натовп”.

Микола Сергійович стверджує, що чим дужче він заглиблюється в злочинну суть псевдотеорій та облудного вождівства, тим більшу рятівну силу має для нього поезія (світова і власна), яка оберігає розум від очманіння: “Поезія — протиотрута від сатанинської літератури”; “Поезія — діамантовий ключ до людської душі”.

Микола Сядристий — витончений поет-філософ. Філософська поезія Сядристого — осягнення суті Всеєдиного Життя в його мікро- й макровимірах, звільнення людського духу від гніту всього проминущого, погляд “на Життя крізь Совість”.
Микола Сядристий займається поезією все життя. Його мікромініатюри невіддільні від поезії, а філософічність його поезії немислима без витончено-все­охопного світобачення.
Творчо-психологічна основа митця-мислителя Миколи Сядристого — в глибинах його дитинства, бо “ми, без дитинства, зникаєм самі”: “Наймудріші люди в суспільстві — діти, бо вони живуть без масок”.

А ще світоглядним орієнтиром М. Сядристого є вершина мудрості його рідного селянського люду, який рятується працею “в самоті й лихолітті”.
Як вважає селянський мудрець Сядристий, “люди з великими таємницями не можуть померти”, тому він ділиться своїми знаннями з людьми: “Вся політика зводиться до того, як із людей зробити натовп і як заволодіти натовпом. Тому не вірте нікому, а пізнавайте правду, і правда зробить вас вільними”…