15 червня 2013 р.
Газета «Голос України» 

Усе починається з миті

Видатний майстер мікромініатюрних шедеврів народний художник України Микола Сергійович Сядристий засвітився ще однією гранню свого високородного таланту. В столичному видавництві «Український пріоритет» вийшла перша книжка його поетичних творів. Він дав їй легку, мов павутинка, й стрімку, як постріл, назву «Мить», співзвучну всій його творчості. Як поет Сядристий ішов до свого первістка понад півстоліття. Писав «для себе» і ще в 1967 році створив цілий цикл знакових віршів. Ось хоча б оцей:

Що там трагедії
Сенеки чи Шекспіра —
Я ставлю проти них
своє село,
Яке на світі 
все пережило,
Чого б не винесли 
ні Гамлети, ні злі
І безпорадні в горі
королі.

Книжка «Мить» не має нічого спільного із просто віршуванням, яке зазвичай дехто вважає поезією. У віршах збірки, а їх близько трьохсот, є життєвий і природний космізм, таке ж занурення в глибини слова й думки, з яким автор поринає у виготовлення своїх надтонких художніх мініатюр. Як відомо, експозиція з його «невидимками» побувала на найпрестижніших виставках в усіх куточках світу і скрізь дивувала глядачів, спонукала глянути на мапу, щоб знайти на ній «Юкрейн». Агроном за професією (Сядристий закінчив агрономічний факультет Харківського сільгоспінституту), він вивчив усі тонкощі світового поетичного надбання і вважає, що принцип психологічної ненав’язливості і є таємницею поезії справжньої.

Хліборобський син із села Колісниківка, що на Харківщині, Микола Сядристий чимало віршів присвятив рідному краєві, річці свого дитинства, рядам осокорів біля хати, а насамперед тим, хто вивів його в світ широкий, їхнім роздумам про життя, про долю, як ось у творі «Селянський (читай — батьківський) заповіт»:

Раніш сонця 
вставай,
Лінь не зна 
довголіття,
Труд спасе тебе,
знай,
В самоті 
й лихолітті.
На сирому не спи
І не пий по-дурному,
І образ «не копи» —
Зло повернеться 
злому.

Цей вірш ліг авторові на душу в одночассі з наведеним вище. В його зовнішній простоті — реальна філософія буття чесної сільської людини. Тоді ж зродилися й ось ці щемні рядки, присвячені матері Лукії Василівні, образ якої, до речі, майстер мікромініатюри вигравірував на зернині стилізованого колоска:

Колись я з матір’ю 
ішов
Квітучим степом,
І вона сказала 
в якусь мить:
«Тут скрізь 
під квіткою
Чиєсь життя 
лежить...»

Цьому віршеві співзвучна мініатюра, що починається словами: «Як згоріле насіння, спить в землі покоління...»

Як бачимо, митця змолоду надто непокоїло все, що діялось на рідних теренах. Це й привело його до ґрунтовного вивчення драматичних сторінок історії, жертв безневинних людей, з утисками та безправ’ям. Авторові болить, що все це, на жаль, триває досі. Тим-то він прийшов до створення таких знакових віршів, як «Повстанський марш УПА» і «Старовинний гімн». В останньому так по-сучасному звучить: «Вставай! Пора! У довгім сні — провина! Вставай. Прийшла твоя верховна днина!»

Сядристий стверджує, що поезія стала для нього своєрідним бронежилетом від сатанинської історіографії ХХ століття, в якому тоталітарні режими знищили 150 мільйонів людських життів. Через те так багато тепла й утаємниченості у віршах, що увійшли до розділів «Степ», «Небо», «Дерева», «Море», «Памір», «В музеї вічності». Вражає його інтимна лірика, наснажена щемливими почуттями, тонкими співпереживаннями.

Автор проілюстрував збірку малюнками видатних митців України і світу, фотографіями власних мікромініатюрних творів. А вінчають її світлини, на яких зображено почесних гостей експозицій М. Сядристого — президентів, прем’єрів...

* * *

Нещодавно в музеї мікромініатюр всесвітньовідомого майстра, що діє на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, відбулася презентація «Миті». Там виступили поети Петро Засенко, Іван Драч, Василь Герасим’юк, доктор мистецтвознавства професор Дмитро Степовик, відомий співак, композитор і художник Валерій Вітер, видавці Олена Зоценко, Лілія Максименко та ін. Вони відзначали небуденність поетичної збірки Миколи Сядристого, напророчили їй щасливу дорогу до читача.

«Пам’яті Олександра Гріна». Довжина фрегата 3,5 мм. Мініатюра М. Сядристого.

Андрій Мельничук

http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=295091